Особняк 1907 р.

Особняк 1907 р. (пров. Пушкіна, 11)

Особняк є типовим для забудови Проскурова кінця ХІХ – початку ХХ ст. та має цінність як частина історичного середовища району особняків, що сформувався в місті в районі вул. Комерційної (нині Грушевського) та Старобульварної (нині Гагаріна та Європейська).

Побудований 1907 р. як приватний житловий.

На початку 1919 р. в цьому будинку розташувався штаб підпільного революційного комітету більшовиків, рішення якого розпочати у Проскурові збройний виступ проти влади Української Народної Республіки спровокували єврейський погром.

Збройний виступ більшовицьки налаштованих сил (представники соціалістичних партій, єврейські загони самооборони та більшовицький актив 8-го Подільського полку) із метою захоплення влади в місті розпочався ранком 15 лютого 1919 р. Силами вірних Директорії УНР військ (Запорізька бригада, 3-й Гайдамацький полк) повстання було придушене. Збройні загони повстанців після кількагодинного опору втекли. Командир гайдамаків, отаман Іван Семесенко сприйняв повстання як ворожий акт проти УНР, а його учасників і прихильників – як антиукраїнську силу, що представляла більшовицький радикалізм. Отаман проголосив перед військом антисемітську промову, і повів козаків у єврейські квартали “карати” їх мешканців. Таким чином, мирне єврейське населення Проскурова стало заручниками полі­тичного авантюризму місцевих ліво-радикалів, підтриманого єврей­ськими соціалістичними організаціями. Погром приніс жахливі жертви – 776 загиблих, близько 500 поранених.

Уряд УНР та Директорія вжили негайних заходів до припинення погрому. 21 лютого 1919 р. до Проскурова у зв’язку із згаданими подіями прибув головний отаман С. Петлюра. За його наказом була роззброєна частина Семесенка і віддано розпорядження про створення спеціальної комісії для розслідування погрому та арешту його ініціаторів.

Сергій Єсюнін


Наказом управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації від 04.06.2018 №69н затверджено межі та режими використання зон охорони пам’яток місцевого значення, визначених науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Хмельницького з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток, історичних ареалів», розроблену ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Advertisements

Про культурно-мистецький простір міста Хмельницького

%d блогерам подобається це: