Прибутковий будинок Д. Левіта 1890 р., поч. ХХ ст.

Прибутковий будинок Д. Левіта 1890 р., поч. ХХ ст. (вул. Проскурівська, 24)

Будинок є типовим для забудови Проскурова кінця ХІХ – початку ХХ ст. та має цінність як частина історичного середовища центральної вулиці міста.

У 1890 р. купецька родина Маранців придбала земельну ділянку по вул. Олександрівській та побудувала одноповерховий цегляний будинок (власність була записана на купчиху Марію Маранц). У 1897 р. цей будинок успадкував її син – купець Янкель Маранц, але вже наступного року продав його міщанину Давиду Левіту, власнику однієї з найбільших у місті друкарні («типо-литография Д. Левита»), яка він заснував 1894 р. На початку ХХ ст. Д. Левіт реконструював будинок, добудувавши другий поверх. Після встановлення радянської влади був націоналізований і переданий у міську власність. У 1920-х роках (доба НЕПу) з дозволу міської ради будинок перебував у оренді у підприємця Абрама Бойчмана, який влаштував тут приватний готель – мебльовані кімнати «Марсель». У другій половині ХХ ст. перший поверх займали магазини, другий – адміністративні установи.

Сергій Єсюнін


Наказом управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації від 04.06.2018 №69н затверджено межі та режими використання зон охорони пам’яток місцевого значення, визначених науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Хмельницького з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток, історичних ареалів», розроблену ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Advertisements

Про культурно-мистецький простір міста Хмельницького

%d блогерам подобається це: