Прибутковий будинок кін. 1890-х рр.

Прибутковий будинок кін. 1890-х рр. (вул. Подільська, 81)

Цей будинок – чудовий зразок, так званого, “цегельного” стилю, належав Фройці Гавриловичу. Дві великі кімнати в ньому займали кабінети лікаря Бомштейна, а на першому поверсі були невеликий магазин аптечних товарів та гастрономічна крамниця. Є одна цікава історія пов’язана з цим будинком, хоч і не існує стовідсоткових підтверджень, що мова йде саме нього. Наприкінці XIX століття у Проскурові починається справжній будівельний бум. У місті виникає до десятка цегельних заводів, але всі вони були дуже маленькими та не могли задовільнити попит на цеглу. Проскурівський купець Шльома Гальперін, вчасно зорієнтувавшись у ситуації, що склалася на ринку будматеріалів, вклав чималі кошти на закупівлю новітнього устаткування і з 1899 року організував на південній околиці міста цегельне виробництво. Підприємство отримало назву “цегельний, кахельний і черепичний завод”.

У 1904 році на заводі працювало 155 осіб, діяли дві гофманові печі, один прес для цегли і два для черепиці, виготовлялося до трьох мільйонів штук цегли на рік. Всі цегельні заводи Проскурова разом виробляли продукції набагато менше гальперінського підприємства та й за якістю явно поступалися їй. Перше, що зробив Гальперін, це безкоштовно надав свою цеглу одному з місцевих домобудівників, виставивши єдину умову – новопобудований будинок має бути без штукатурки, щоб усі бачили, “якої відмінної якості моя цегла”. Рекламна акція вдалася на славу. Наступні роки завод ледве встигав задовольняти усі замовлення на продукцію, а з гальперінської цегли у Проскурові побудована більшість будинків початку XX століття. Ймовірно, саме цей будинок і був обличчям фабрики Шльоми Гальперина.

За матеріалами С. Єсюніна, Л. Западенко.


Наказом управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації від 04.06.2018 №69н затверджено межі та режими використання зон охорони пам’яток місцевого значення, визначених науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Хмельницького з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток, історичних ареалів», розроблену ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Advertisements

Про культурно-мистецький простір міста Хмельницького

%d блогерам подобається це: