Будівля Олексіївського реального училища, в якому в 1919-20 рр. навчався письменник М. Трублаїні 1904 р., 1919-20 рр.

Будівля Олексіївського реального училища, в якому в 1919-20 рр. навчався письменник М. Трублаїні 1904 р., 1919-20 рр. (вул. Гагаріна, 3)

У 1900 р. було прийняте рішення про організацію в Проскурові реального училища. Незабаром на вул. Старобульварній розпочалося будівництво двоповерхової споруди нового навчального закладу. В 1904 р. основна частина будівництва була завершена і 1 червня того ж року відбулося урочисте відкриття училища, яке на честь спадкоємця престолу Цесаревича Олексія отримало почесне найменування Олексіївське. Реальне училище мало 6-річний курс навчання і давало “реальну” (від лат. “realis” – дійсне) середню освіту з технічним нахилом. На перших порах навчалося біля 120 дітей, але після появи всіх класів нараховувалося до 300 учнів.

Після Лютневої революції 1917 р. Тимчасовий уряд Росії ліквідує органи царської влади і по всій країні відбувається напівстихійний процес створення нових місцевих органів самоврядування – Рад. 10 березня 1917 р. у приміщенні реального училища відбулися збори представників від підприємств, гарнізону та громадських організацій міста Проскурова, й було створено Раду робітничих і солдатських депутатів. Серед 153 обраних депутатів більшість була меншовиків та есерів, представників єврейських партій, фракція більшовиків складала 3 чоловіки. Того ж дня відбулося перше засідання Проскурівської Ради робітничих і солдатських депутатів. На честь цієї події на приміщенні колишнього реального училища у 1967  р. була встановлена меморіальна дошка.

В роки громадянської війни 1917-20 рр. учбовий заклад працював нестабільно, часом реалісти не закінчували повного курсу навчання. Серед останніх випускників училища був майбутній український письменник Микола Трублаїні (1907-1943), автор широко відомих творів “Лахтак” та “Шхуна “Колумб”.

З перших днів радянської влади реальне училище припинило своє існування. Наступні роки його приміщення займала школа, пізніше – партійні та комсомольські установи, а з 1986 р. – міськвиконком.


Наказом управлінням культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації від 04.06.2018 №69н затверджено межі та режими використання зон охорони пам’яток місцевого значення, визначених науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Хмельницького з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток, історичних ареалів», розроблену ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ.

Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Advertisements

Про культурно-мистецький простір міста Хмельницького

%d блогерам подобається це: