«Stalag 355» – нова експозиція в музеї історії міста Хмельницького

Мало кому з сучасних хмельничан відомо, що в роки гітлерівської окупації під час Другої світової війни у передмісті Проскурова з серпня 1941 року по грудень 1943 року функціонував концтабір суворого режиму для військовополонених Stalag 355. І зі страшного загального числа 81тисячі загиблих у Проскурові під час німецько-радянської війни 1941-1945 рр. понад 65 тисяч – в’язні Раківського концтабору Stalag 355.

Для більшої обізнаності хмельничан в історії свого міста та для вшанування пам’яті полеглих не лише в бойових діях, а й у німецьких концтаборах напередодні відзначення 70-тої річниці Перемоги над нацизмом у Європі у Другій світовій війні у музеї історії міста Хмельницького відкрилася постійнодіюча експозиція «Stalag 355» за підтримки управління культури і туризму Хмельницької міської ради.

Широкому загалу були представлені інстальовані стенди зі сканами історичних документів, мапи, світлини, маловідомі історичні факти про злочинну нацистську діяльність у часи окупації на території воєнного Проскурова, охопленого цілою мережею філій Раківського концтабору суворого режиму для військовополонених рядового та сержантського складу Червоної Армії. Приміром, одна з шести найбільших філій шталагу знаходилася на території колишньої ще дореволюційної Кінної площі – нині тут приміщення обласної філармонії – і тут в дерев’яних бараках деякі бранці чекали на відправлення далі, в інші концтабори. Ще одна філія концтабору була розташована поряд з Гречанським депо неподалік від торфорозробок, де в’язнів і використовували в якості примітивної робочої сили до повного виснаження.

Важкою примусовою працею під наглядом озброєних нацистів доводилося займатися і цивільному населенню, яке зганяли в трудовий табір, що розташовувався в Лезневому (включно з територією нинішнього дендропарку). Обширним у Проскурові було і гетто, що охоплювало єврейські квартали – а це на ті часи був мало не увесь центр міста від мосту через Південний Буг, що на Кам′янецькій, і аж до нинішньої вулиці Свободи. Але найбільшими тортурами для бранців концтабору в Проскурові залишалося саме Раківське центральне відділення шталагу, в якому військовополонені утримувалися так званим «диким» методом, щодо чого комендант концтабору мав спецрозпорядження від вищого керівництва. Бранців розташовували просто неба, де вони мали і працювати, і відпочивати, і їсти, і справляти нужду.

Найбільше гинуло людей від гострих інфекційних кишкових захворювань, до чого призводило вживання щоденного раціону, що складався з 300 грамів так званого ерзац-хлібу та пари тарілок гнилої баланди фактично навпіл із багнюкою. Мало хто взагалі міг вижити після кількох прийомів подібного харчування, тому знесилені бранці вдавалися до вживання кори, трави, були випадки і канібалізму.

Доведені до відчаю і стану худоби деякі з них фактично дичавіли і намагалися їсти трупне м’ясо померлих. На тих, хто не корився табірному розпорядку, очікував бетонний карцер на кілька діб, з якого жодному з бунтівників вийти живим не вдалося. Жахлива статистика: під час епідемій за добу в Раківському концтаборі гинуло від 600 до 900 бранців.

Будь-який момент в історії нашого міста важливий, наскільки би він не був жахливим і огидним, і відвертатися від цих страшних подій ми не маємо права. Про заздалегідь сплановані злодіяння нацистів маємо знати не лише ми з вами, а й наші нащадки, аби не дати нацизму в подальшому жодного шансу піти в наступ ніде на нашій землі. Загалом, саме про це казали шановні запрошені гості заходу голова Хмельницької міської ради ветеранів України Гаптульмунір Садиков та ветеран Другої світової війни Борис Філіпчук, який також поділився спогадами про важкі роки своєї воєнної юності. На відкриття експозиції завітали хмельничани, які цікавляться історією міста Хмельницького, представники управління культури і туризму Хмельницької міської ради, іноземні гості з Польщі та Німеччини, учні НВО № 5 імені С.Єфремова, представники мас-медіа.

Пан Кестен з Німеччини активно цікавиться історією міста, з яким пов’язана доля його родини, і тому він не зміг пропустити такої важливої, на його погляд, події, як відкриття експозиції, що розповідає про концтабір у Проскурові в часи окупації.

В ознаменування Перемоги над нацизмом у Європі у Другій світовій війні цього дня в музеї лунали звуки пісень воєнних років у виконанні учасників народного ансамблю музики і пісні «Ретро» Хмельницького міського культурно-мистецького центру «Ветеран» (художній керівник Михайло Люшня).

Експозиція «Stalag 355» працює в музеї історії міста на постійній основі. Приходьте в музей, аби дізнатись більше!

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s