Україна – територія гідності й свободи

gidnistУкраїна – територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція Гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. 

16 листопада в рамках відзначення Дня Гідності та Свободи Хмельницька дитяча школа мистецтв “Райдуга” завітала на виховний захід у сЗОШ № 13 ім. М.К.Чекмана (мікрорайон Лезневе), приурочений 126-й річниці від дня народження патріота, борця та бандуриста Костя Місевича – славного сина Поділля. Музичні тематичні номери підготували учні класу бандури викладачів  Оксани Вдовіної та Ольги Слободян: Миц Вікторія, Онищук Вікторія, Хатько Катерина та Журба Анастасія.

gidnist1

Історія життя Костя Місевича – це предтеча нашої незалежності, небувалий приклад героїзму, слави та відданості Батьківщині. Він був патріотом до останньої краплі крові, любив Україну понад усе, для неї жив і працював, за неї й загинув.

Зустріч була цікавою та змістовною, сповненою почуттям гордості за славетного земляка Костя Місевича. В умовах сьогодення такі заходи формують та зміцнюють почуття національної гідності та свободи в підростаючого покоління сучасних українців.

Advertisements

Україна – територія гідності й свободи: 3 коментарі

  1. Молодці діти і дорослі! Гарну справу робите! Просвітництво дуже потрібне для нас, позаяк ми і досі не знаємо про своїх будителів нації.

  2. ТИ ГРАЙ, НАША КОБЗО!
    Озветься ще віщий степ,
    Озвучить колишню брань.
    І слава твоя зросте,
    Лиш грай, моя кобзо, грай!

    Про час, як була біда,
    Як нищили нас в ярах,
    Правдиво оповідай.
    Ти грай, моя кобзо, грай!

    Про нашого рабства віки,
    Як нищив північний враг,
    Як вільнився дух козаків,
    Ти грай, моя кобзо, грай!

    Про те, що співав Мамай,
    Коли не було й пера…
    Мамаїв уже нема…
    А ти, наша кобзо, грай!

    Відлунюй в серцях, буди!
    Бо я – не манкурт, не раб.
    До змагів нових веди!
    Ти грай, бандуронько, грай!

    І в темінь нічну, і в рань
    Край душу про рідний край!
    Зійшла ж бо вже наша зоря!
    Ти грай, наша ліро, грай!

    Зліковуй від давніх ран!
    Гуртуй поснулих, збирай!
    За волю – одвічна брань.
    Ти грай, моя кобзо, грай!

    І знову гряде пора!..
    Знов стогне земля сира…
    Ти – замість сурми й пера.
    Тож – грай, наша кобзо, грай!
    (Любов СЕРДУНИЧ)

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s